муляр
МУ́ЛЯР, а, ч.
Фахівець, майстер мурування.
Муляр Никифор рано встав (І. Франко);
[Річард:] Якби згубив кітару [кіфару] Аполлон і стратив голос, мурував би тільки, то певне б звався муляром, не богом (Леся Українка);
Він пригадав, як на заводі муляри мурували стіни нового корпусу (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)