мумія —
му́мія 1 іменник жіночого роду труп му́мія 2 іменник жіночого роду фарба
Орфографічний словник української мови
мумія —
МУМІЯ – МУМІЄ Мумія1, -ї, ор. -єю. Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу бальзамуванням, а також переносно: єгипетські мумії. Чоловік з чорним обличчям придивився до Фатьми: – Ах ти ж мумія засушена! (Ю.Яновський). Мумія2, спец.
Літературне слововживання
мумія —
I -ї, ж. 1》 Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу; набальзамований труп. || Труп людини або тварини, що не розклався внаслідок діяння природних чинників. 2》 перен., зневажл., лайл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мумія —
МУ́МІЯ¹, ї, ж. 1. Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу; набальзамований труп. І сміялись безумні нащадки, що й мумії предків не вічні...
Словник української мови у 20 томах
мумія —
му́мія (араб., від перс. мум – віск) 1. Залізоокисний природний пігмент. Застосовують для виготовлення фарб та емалей. 2. Труп людини або тварини, збережений від розкладу штучним способом або внаслідок діяння природних чинників.
Словник іншомовних слів Мельничука
мумія —
Останки, які в натуральний спосіб або в результаті застосування консервуючих засобів не підлягли розкладові; муміфікування останків було дуже поширене у стародавньому Єгипті; існували також м. священних тварин (ібіси, коти, крокодили).
Універсальний словник-енциклопедія
мумія —
МУ́МІЯ¹, ї, ж. 1. Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу; набальзамований труп. І сміялись безумні нащадки, що й мумії предків не вічні… (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах