мушка —
му́шка 1 іменник жіночого роду, істота муха му́шка 2 іменник жіночого роду для прицілювання
Орфографічний словник української мови
мушка —
I -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до муха. 2》 перен. Родимка, цяточка на обличчі. || Намальована або наклеєна чорна або червона цяточка на обличчі у вигляді родимки. 3》 Цяточка на тканині для прикраси. II -и, ж. Невеликий виступ на кінці дула вогнепальної зброї для прицілювання. Брати на мушку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мушка —
МУ́ШКА¹, и , ж. 1. Зменш.-пестл. до му́ха. В хаті тишина, мушка не забринить (О. Кобилянська); Вранці перші прокидалися пташки .. Потім прокинулись мушки-цокотушки (О. Іваненко); * У порівн. Заплуталось [село] в ниві, як в павутинні мушка (М.
Словник української мови у 20 томах
мушка —
бра́ти / взя́ти на му́шку (на приці́л) кого, що. 1. Зосереджувати увагу на кому-, чому-небудь, спостерігати, стежити за кимсь, чимсь.
Фразеологічний словник української мови
мушка —
РО́ДИМКА (темна пляма на шкірі), РОДИ́МА ПЛЯ́МА (ЦЯ́ТОЧКА), МУ́ШКА. Панночка й насправді була довгоноса, із родимкою, і бліденька, як петербурзький ранок (О. Іваненко); Варвара придивилася, то була велика родима пляма, яку називають мушкою (Л. Первомайський).
Словник синонімів української мови
мушка —
МУ́ШКА¹, и , ж. 1. Зменш.-пестл. до му́ха. В хаті тишина, мушка не забринить (Коб., III, 1956, 539); Вранці перші прокидалися пташки.. Потім прокинулись мушки-цокотушки (їв., Вел. очі, 1956, 7); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
мушка —
Мушка, -ки ж. соб. Мошки. Мушка не дає скотині пастися. Зміев. у. --------------- Мушка, -ки ж. 1) ум. отъ муха. Ой був комар оженився та з мушкою не нажився. Чуб. V. 1169. Вилетіла мушка з хати. Грин. III. 665.
Словник української мови Грінченка