мушкет —
мушке́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
мушкет —
див. РУШНИЦЯ.
Словник синонімів Караванського
мушкет —
-а, ч. Старовинна ґнотова рушниця великого калібру.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мушкет —
Рушниця, див. гвинтівка, кріс, карабін
Словник чужослів Павло Штепа
мушкет —
МУШКЕ́Т, а, ч. Старовинна ґнотова рушниця великого калібру. Іде козак в Україну, Мушкет за плечима (П. Чубинський); [Яким:] Ще трохи ми пробігли, коли це стрельнуло з кущів ураз із двох мушкетів... (Б. Грінченко); Розлючений поляк підкинув до ока мушкет і стрельнув (П. Панч).
Словник української мови у 20 томах
мушкет —
Мушкет без куль і кочерги не варт. Несправна річ не придатна для користування.
Приповідки або українсько-народня філософія
мушкет —
Карабін, старовинна вогнепальна зброя
Словник застарілих та маловживаних слів
мушкет —
мушке́т (франц. mousquet, з італ. moschetto, від лат. musca – муха) у 16–17 ст. ручна вогнепальна зброя з ґнотовим затвором.
Словник іншомовних слів Мельничука
мушкет —
РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІС заст., ОРУ́ЖИНА заст., ПУ́ШКА діал.; ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКА розм., ТРИЛІНІ́ЙКА (ТРЬОХЛІНІ́ЙКА) заст., ҐВЕР діал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКА заст., КРЕСА́К заст., ФУ́ЗІЯ заст.
Словник синонімів української мови
мушкет —
МУШКЕ́Т, а, ч. Старовинна гнотова рушниця великого калібру. Іде козак в Україну, Мушкет за плечима (Чуб., V, 1874, 86); [Яким:] Ще трохи ми пробігли, коли це стрельнуло з кущів ураз із двох мушкетів… (Гр.
Словник української мови в 11 томах