мушкет
МУШКЕ́Т, а, ч. Старовинна гнотова рушниця великого калібру.
Іде козак в Україну, Мушкет за плечима (Чуб., V, 1874, 86);
[Яким:] Ще трохи ми пробігли, коли це стрельнуло з кущів ураз із двох мушкетів… (Гр., II, 1963, 541);
Розлючений поляк підкинув до ока мушкет і стрельнув (Панч, Гомон. Україна, 1954, 329).
Словник української мови (СУМ-11)