мушкет

мушке́т

-а, ч.

Старовинна ґнотова рушниця великого калібру.

Значення в інших словниках

1. мушкет — мушке́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. мушкет — див. РУШНИЦЯ.  Словник синонімів Караванського
3. мушкет — Рушниця, див. гвинтівка, кріс, карабін  Словник чужослів Павло Штепа
4. мушкет — МУШКЕ́Т, а, ч. Старовинна ґнотова рушниця великого калібру. Іде козак в Україну, Мушкет за плечима (П. Чубинський); [Яким:] Ще трохи ми пробігли, коли це стрельнуло з кущів ураз із двох мушкетів... (Б. Грінченко); Розлючений поляк підкинув до ока мушкет і стрельнув (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
5. мушкет — Мушкет без куль і кочерги не варт. Несправна річ не придатна для користування.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. мушкет — Карабін, старовинна вогнепальна зброя  Словник застарілих та маловживаних слів
7. мушкет — мушке́т (франц. mousquet, з італ. moschetto, від лат. musca – муха) у 16–17 ст. ручна вогнепальна зброя з ґнотовим затвором.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. мушкет — РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІС заст., ОРУ́ЖИНА заст., ПУ́ШКА діал.; ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКА розм., ТРИЛІНІ́ЙКА (ТРЬОХЛІНІ́ЙКА) заст., ҐВЕР діал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКА заст., КРЕСА́К заст., ФУ́ЗІЯ заст.  Словник синонімів української мови
9. мушкет — Мушке́т, -та; -ке́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. мушкет — МУШКЕ́Т, а, ч. Старовинна гнотова рушниця великого калібру. Іде козак в Україну, Мушкет за плечима (Чуб., V, 1874, 86); [Яким:] Ще трохи ми пробігли, коли це стрельнуло з кущів ураз із двох мушкетів… (Гр.  Словник української мови в 11 томах