мушкет
МУШКЕ́Т, а, ч.
Старовинна ґнотова рушниця великого калібру.
Іде козак в Україну, Мушкет за плечима (П. Чубинський);
[Яким:] Ще трохи ми пробігли, коли це стрельнуло з кущів ураз із двох мушкетів... (Б. Грінченко);
Розлючений поляк підкинув до ока мушкет і стрельнув (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)