мушкетер
МУШКЕТЕ́Р, а, ч., іст.
Вояк, озброєний мушкетом.
Мушкетери перекололи турків (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)МУШКЕТЕ́Р, а, ч., іст.
Вояк, озброєний мушкетом.
Мушкетери перекололи турків (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)