Значення в інших словниках
-
мушкетер —
мушкете́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
мушкетер —
-а, ч., іст. Вояк, озброєний мушкетом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мушкетер —
МУШКЕТЕ́Р, а, ч., іст. Вояк, озброєний мушкетом. Мушкетери перекололи турків (С. Добровольський).
Словник української мови у 20 томах
-
мушкетер —
Мушкете́р, -ра; -те́ри, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мушкетер —
МУШКЕТЕ́Р, а, ч., іст. Вояк, озброєний мушкетом. Мушкетери перекололи турків (Добр., Очак. розмир, 1965, 166).
Словник української мови в 11 томах