мімікрія —
мімікрі́я іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
мімікрія —
-ї, ж. 1》 Подібність одних тваринних чи рослинних організмів до інших або до предметів навколишнього середовища; здатність наслідувати навколишнє середовище з метою самозбереження. 2》 перен. Безпринципне пристосування до оточення, до умов життя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мімікрія —
Пристосова, наподоба
Словник чужослів Павло Штепа
мімікрія —
МІМІКРІ́Я, ї, ж. 1. Подібність одних тваринних чи рослинних організмів до інших або до предметів навколишнього середовища; здатність наслідувати навколишнє середовище з метою самозбереження. Природа чудовий митець ..
Словник української мови у 20 томах
мімікрія —
мімікрі́я (англ. mimicry, від грец. μιμέομαι – наслідую) подібність одних тварин і рослин (чи їхніх органів) до інших або до предметів навколишнього середовища. М. – захисне пристосування. Напр., подібність деяких метеликів до сухого або пожовклого листя.
Словник іншомовних слів Мельничука
мімікрія —
ПРИСТОСО́ВНИЦТВО (поведінка, погляди пристосованця), КОНФОРМІ́ЗМ, МІМІКРІ́Я книжн. Пристосовництво — один із способів протидіяти часові. На жаль, здається, дуже поширений серед деяких категорій людей (П. Загребельний); У проблемі конформізму..
Словник синонімів української мови
мімікрія —
МІМІКРІ́Я, ї, ж. 1. Подібність одних тваринних чи рослинних організмів до інших або до предметів навколишнього середовища; здатність наслідувати навколишнє середовище з метою самозбереження. Природа чудовий митець..
Словник української мови в 11 томах