мімікрія

мімікрі́я

-ї, ж.

1》 Подібність одних тваринних чи рослинних організмів до інших або до предметів навколишнього середовища; здатність наслідувати навколишнє середовище з метою самозбереження.

2》 перен. Безпринципне пристосування до оточення, до умов життя.

Значення в інших словниках

1. мімікрія — мімікрі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мімікрія — Пристосова, наподоба  Словник чужослів Павло Штепа
3. мімікрія — МІМІКРІ́Я, ї, ж. 1. Подібність одних тваринних чи рослинних організмів до інших або до предметів навколишнього середовища; здатність наслідувати навколишнє середовище з метою самозбереження. Природа чудовий митець ..  Словник української мови у 20 томах
4. мімікрія — мімікрі́я (англ. mimicry, від грец. μιμέομαι – наслідую) подібність одних тварин і рослин (чи їхніх органів) до інших або до предметів навколишнього середовища. М. – захисне пристосування. Напр., подібність деяких метеликів до сухого або пожовклого листя.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. мімікрія — ПРИСТОСО́ВНИЦТВО (поведінка, погляди пристосованця), КОНФОРМІ́ЗМ, МІМІКРІ́Я книжн. Пристосовництво — один із способів протидіяти часові. На жаль, здається, дуже поширений серед деяких категорій людей (П. Загребельний); У проблемі конформізму..  Словник синонімів української мови
6. мімікрія — Мімікрі́я, -рі́ї, -рі́єю (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. мімікрія — МІМІКРІ́Я, ї, ж. 1. Подібність одних тваринних чи рослинних організмів до інших або до предметів навколишнього середовища; здатність наслідувати навколишнє середовище з метою самозбереження. Природа чудовий митець..  Словник української мови в 11 томах