Значення в інших словниках
-
мінус —
мі́нус іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
мінус —
А. При позначенні температури нижчої нуля – невідмінюване. Наявність слова мінус не впливає на відмінок числівника, що стоїть за ним: температура знизилася до мінус тридцяти градусів.
Літературне слововживання
-
мінус —
МАТ. знак віднімання; П. вада, ґандж, недолік, г. недотягнення.
Словник синонімів Караванського
-
мінус —
[м’інус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў
Орфоепічний словник української мови
-
мінус —
-а, ч. 1》 Математичний знак для позначення дії віднімання та від'ємних чисел, зображений горизонтальною рискою ( — ). 2》 невідм. Уживається між двома числами для позначення того, що друге віднімається від першого. 3》 невідм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мінус —
Менше, хиба, вада, див. дефект
Словник чужослів Павло Штепа
-
мінус —
МІ́НУС, ч. 1. род. а. Математичний знак для позначення дії віднімання та від'ємних чисел, зображений горизонтальною рискою (-). 2. невідм. Уживається між двома числами для позначення того, що друге віднімається від першого.
Словник української мови у 20 томах
-
мінус —
А, ч., муз. Фонограма, що складається з музичного супроводу без голосу. Співати під мінус.
Словник сучасного українського сленгу
-
мінус —
мі́нус (від лат. minus – менше, за винятком) знак (горизонтальна риска) для позначення дії віднімання, а також для позначення негативних величин або від’ємних чисел.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
мінус —
ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм.
Словник синонімів української мови
-
мінус —
МІ́НУС, ч. 1. род. а. Математичний знак для позначення дії віднімання та від’ємних чисел, зображений горизонтальною рискою (-). 2. невідм. Уживається між двома числами для позначення того, що друге віднімається від першого.
Словник української мови в 11 томах