містифікатор —
містифіка́тор іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
містифікатор —
див. ОКОЗАМИЛЮВАЧ.
Словник синонімів Караванського
містифікатор —
-а, ч. Той, хто здійснює містифікацію.
Великий тлумачний словник сучасної мови
містифікатор —
див. обманщик
Словник чужослів Павло Штепа
містифікатор —
МІСТИФІКА́ТОР, а, ч. Той, хто здійснює містифікацію. Обурюючись на настирливість містифікаторів.., я й цього листа приклав до справ (І. Кулик).
Словник української мови у 20 томах
містифікатор —
МІСТИФІКА́ТОР, а, ч. Той, хто здійснює містифікацію. Обурюючись на настирливість містифікаторів.., я й цього листа приклав до справ (Кулик, Записки консула, 1958, 218).
Словник української мови в 11 томах