Орфографічний словник української мови

містифікатор

містифіка́тор

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. містифікатор — див. ОКОЗАМИЛЮВАЧ.  Словник синонімів Караванського
  2. містифікатор — -а, ч. Той, хто здійснює містифікацію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. містифікатор — див. обманщик  Словник чужослів Павло Штепа
  4. містифікатор — МІСТИФІКА́ТОР, а, ч. Той, хто здійснює містифікацію. Обурюючись на настирливість містифікаторів.., я й цього листа приклав до справ (І. Кулик).  Словник української мови у 20 томах
  5. містифікатор — Містифіка́тор, -ра; -тори, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. містифікатор — МІСТИФІКА́ТОР, а, ч. Той, хто здійснює містифікацію. Обурюючись на настирливість містифікаторів.., я й цього листа приклав до справ (Кулик, Записки консула, 1958, 218).  Словник української мови в 11 томах