навезти Наве́зти́, -везу́, -везе́ш; наві́з, навезла́, -везли́; наві́зши Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках навезти — навезти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови навезти — див. навозити. Великий тлумачний словник сучасної мови навезти — НАВЕЗТИ́ див. наво́зити. Словник української мови у 20 томах навезти — НАВЕЗТИ́ див. наво́зити. Словник української мови в 11 томах навезти — Навезти см. навозити. Словник української мови Грінченка