нагинати —
нагина́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
нагинати —
-аю, -аєш, недок., нагнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Згинаючи, нахиляти. 2》 перен. Спрямовувати, навертати до чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нагинати —
НАГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. 1. Згинаючи, змінювати пряме положення когось або чогось. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю (Т. Шевченко); – Добрий врожай цього літа на вишні ..
Словник української мови у 20 томах
нагинати —
НАГИНА́ТИ (змушувати опускатися донизу верхню частину дерева, трави, гілки тощо), ГНУ́ТИ, ЗГИНА́ТИ, ВГИНА́ТИ (УГИНА́ТИ), НАХИЛЯ́ТИ, ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет.; ПРИГИНА́ТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ (до кого-, чого-небудь — до землі і т. ін.
Словник синонімів української мови
нагинати —
НАГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Згинаючи, нахиляти. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю (Шевч., І, 1951, 153); У садку достигала соковита шпанка.
Словник української мови в 11 томах
нагинати —
Нагина́ти, -на́ю, -єш сов. в. нагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Нагибать, нагнуть, наклонять, наклонить. Нагинай гілляку, доки молода. Ном. № 6006. 2) Склонять, склонить, покорять, покорить. Не диво багатим скарбом трясти і золотом людей під свою волю нагинати. К. (О. 1862. III. 23).
Словник української мови Грінченка