Значення в інших словниках наговорити — наговори́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови наговорити — див. наговорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови наговорити — НАГОВОРИ́ТИ див. нагово́рювати. Словник української мови у 20 томах наговорити — наговори́ти: ◊ наговори́ти три ку́пи арешта́нтів → арештант ◊ наговори́ти три мі́хи пра́вди → правда Лексикон львівський: поважно і на жарт наговорити — ДИКТУВА́ТИ (говорити для записування іншою особою), ПРОКА́ЗУВАТИ, НАГОВО́РЮВАТИ розм. — Док.: продиктува́ти, подиктува́ти діал. проказа́ти, наговори́ти. (Мартіан:) Ну, я проказую. (Диктує. Констанцій пише). "Шановні судді!... Словник синонімів української мови наговорити — НАГОВОРИ́ТИ див. нагово́рювати. Словник української мови в 11 томах наговорити — Наговорити, -ся см. наговорювати, -ся. Словник української мови Грінченка