нагримати —
нагри́мати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
нагримати —
-аю, -аєш. Док. до гримати 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
нагримати —
НАГРИ́МАТИ, аю, аєш, на кого – що і без дод. Док. до гри́мати 2. Хоче [батько] нагримати на доньку, але вона анітрохи не боїться його голосу (М. Стельмах); З хижі вийшла Павлина й нагримала на псів, вони відступили від Микули (С.
Словник української мови у 20 томах
нагримати —
НАГРИ́МАТИ, аю, аєш. Док. до гри́мати 2. Наумиху жаль взяв, що нагримала на свого пестунчика (Коцюб., І, 1955, 103); Добре нагримав батько на Оверка, що надумав приховать заробіток (Горд., Заробітчани, 1949, 14).
Словник української мови в 11 томах