нагуляний

Нагу́ляний, -на, -не

Значення в інших словниках

1. нагуляний — нагу́ляний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нагуляний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нагуляти. Нагуляна дитина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагуляний — НАГУ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нагуля́ти. Хор свіжих, нагуляних за літо голосів співає бадьоро, шумко (С. Васильченко); Куди ж було нести їм силу, за зиму нагуляну, молоду? (А. Головко); Кажуть, нібито вона дівоцька дитина, нагуляна матір'ю з лісниками.  Словник української мови у 20 томах
4. нагуляний — НАГУ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагуля́ти. Хор свіжих, нагуляних за літо голосів співає бадьоро, шумко (Вас., II, 1959, 106); Куди ж було нести їм силу, за зиму нагуляну, молоду?...  Словник української мови в 11 томах