Значення в інших словниках
-
надголодь —
на́дголодь прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
надголодь —
присл. Без достатньої кількості їжі, не наїдаючись, відчуваючи голод.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
надголодь —
НА́ДГОЛОДЬ, присл. Без достатньої кількості їжі, не наїдаючись, відчуваючи голод. Він не звик до ситого життя, скільки пам'ятає – жив завжди надголодь (Ю. Збанацький); – Самі сидите надголодь, а людям даєте, – невдоволено каже тітка (Є. Гуцало).
Словник української мови у 20 томах
-
надголодь —
НА́ДГОЛОДЬ, присл. Без достатньої кількості їжі, не наїдаючись, відчуваючи голод. З малих літ не знав Миронців Семен достатків, жив надголодь і лише при колективізації міг вволю наїстися хліба (Д. Бедзик, .Серце..
Словник української мови в 11 томах
-
надголодь —
Надголодь нар. Впроголодь. Усе, бувало старий їсть небагато, надголодь, щоб ще їсти хотілось. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка