надро —
НА́ДРО, а, с., рідко. Те саме, що на́дра 2. – Мамо!.. Тату!.. рідні мої та любі!.. – Нехай господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро! Так-то вже я попоплакала (Марко Вовчок); Прийняв чумака вільний степ у своє надро (М. Коцюбинський).
Словник української мови у 20 томах
надро —
НА́ДРО, а, с. рідко. Те саме, що на́дра 2. — Мамо!.. Тату!.. рідні мої та любі!.. — Нехай господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро! Так-то вже я попоплакала (Вовчок, І, 1955, 48); Прийняв чумака вільний степ у своє надро (Коцюб., І, 1955, 182).
Словник української мови в 11 томах
надро —
Надро, -ра с. 1) Нѣдра, лоно. Нехай Господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро. МВ. І. 79. Не приймеш кісточок моїх у рідне надро, де лежить старенький батечко. О. 1862. IV. 91. 2) Пазуха. Хліб десь за надром лежав.
Словник української мови Грінченка