найманець —
на́йманець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
найманець —
Означає будь-яку особу, яка у будь-якій ситуації: 1. Спеціально завербована на місці або за кордоном для участі у спільних насильницьких діях, спрямованих...
Словник із соціальної роботи
найманець —
Наймит; див. ще ВОЯК.
Словник синонімів Караванського
найманець —
-нця, ч. 1》 Той, хто найнявся на роботу до приватного власника, підприємця; найманий робітник. 2》 Солдат або офіцер найманої армії. 3》 Особа, спеціально завербована для участі у спільних насильницьких діях. 4》 перен., зневажл. Той, хто захищає чужі інтереси не з переконання, а з корисливих мотивів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
найманець —
див. наемник, кнехт
Словник чужослів Павло Штепа
найманець —
НА́ЙМАНЕЦЬ, нця, ч. 1. Той, хто найнявся на роботу до приватного власника, підприємця; найманий робітник. Син дрібного орендаря, найманця в панських маєтках, .. Янка народився 1882 р. в глухому фільварку (М. Рильський).
Словник української мови у 20 томах
найманець —
НА́ЙМАНЕЦЬ (той, хто служить у найманому війську), НАЄ́МНИК зах.; ЛАНДСКНЕ́ХТ (найманий солдат в арміях Західної Європи доби середньовіччя; зневажл. — узагалі найманий або продажний солдат).
Словник синонімів української мови
найманець —
НА́ЙМАНЕЦЬ, нця, ч. 1. Той, хто найнявся на роботу до приватного власника, підприємця: найманий робітник. Син дрібного орендаря, найманця в панських маєтках, ..Янка народився 1882 р. в глухому фільварку (Рильський, III, 1956, 392).
Словник української мови в 11 томах