намистечко —
нами́стечко іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
намистечко —
-а, с. Зменш.-пестл. до намисто.
Великий тлумачний словник сучасної мови
намистечко —
НАМИ́СТЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до нами́сто. * Образно. А жіночка Мов цього й не знає, У доброму намистечку В садочку гуляє (Т. Шевченко); Славна донця. Я їй за те з війни гостинця привезу: намистечка й дуката (Б.
Словник української мови у 20 томах
намистечко —
НАМИ́СТЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до нами́сто. А жіночка Мов цього й не знає, У доброму намистечку В садочку гуляє (Шевч., II, 1953, 106); *Образно. Вздовж гатки, тягнулось намистечко вогнів (Скл., Хазяїни, 1948, 310).
Словник української мови в 11 томах
намистечко —
Намистечко, -ка с. 1) ум. отъ намисто. Лупи мені намистечко на білую шию. Чуб. V. 105. 2) При кипѣніи воды пузырьки возлѣ краевъ посуды. Нерве намистечко у чавуні по-над краями, то вже вода починає закипати. Волч. у. З) намистечко кувати.
Словник української мови Грінченка