намистечко
НАМИ́СТЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до нами́сто.
А жіночка Мов цього й не знає, У доброму намистечку В садочку гуляє (Шевч., II, 1953, 106);
*Образно. Вздовж гатки, тягнулось намистечко вогнів (Скл., Хазяїни, 1948, 310).
Словник української мови (СУМ-11)