намистина
НАМИСТИ́НА, и, ж. Одне зерно намиста.
Всі дівчата кинулись збирати розсипані намистини (Н.-Лев., І, 1956. 417);
*У порівн. Сльози перлинисті, як ті намистини, .. котилися по її змарнілому обличчю (Речм., Весн. грози, 1961, 186).
Словник української мови (СУМ-11)