намистина

НАМИСТИ́НА, и, ж.

Одне зерно намиста.

Всі дівчата кинулись збирати розсипані намистини (І. Нечуй-Левицький);

Перед ним був низенький столик, заставлений .. мисочками з різнобарвними скляними круглими й довгастими намистинами й тонесенькими срібними та мосяжними дротиками (Н. Королева);

Хлопчик .. подивився на те, що в нього лишилось на долонi. А це виявилась велика намистина, як яєчко округла, рiвненька (Ю. Логвин);

* Образно. Росяними краплинами затрималась вода, і здається, що дядько понавішував коштовні намистини (А. Дімаров);

* У порівн. Сльози перлинисті, як ті намистини,.. котилися по її змарнілому обличчю (В. Речмедін).

Значення в інших словниках

1. намистина — намисти́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. намистина — -и, ж. Одне зерно намиста.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намистина — Намисти́на, -ни, -ні; -ти́ни, -ти́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. намистина — НАМИСТИ́НА, и, ж. Одне зерно намиста. Всі дівчата кинулись збирати розсипані намистини (Н.-Лев., І, 1956. 417); *У порівн. Сльози перлинисті, як ті намистини, .. котилися по її змарнілому обличчю (Речм., Весн. грози, 1961, 186).  Словник української мови в 11 томах