намистинка
НАМИСТИ́НКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до намисти́на.
Веселка промінилася, сліпила очі. Нарешті він її дістав! Дістав, торкнув, але... Веселка згасла. То була маленька стеклярусова намистинка, але звідки йому було те знати (І. Багряний);
Кептарик на ньому такий чудовий! Багато намистинок жовтих, білих, синіх, нашивки з різних клаптиків хутра (Т. Масенко);
* Образно. Вона [миша] понюхала повітря, блиснули на мить дві намистинки її оченят, і звірючка сховалась (О. Донченко);
* У порівн. Дідько .. перебирав у пам'яті яскраві, відчуті ним миті дня, як бурштинові намистинки (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)