напасниця —
напа́сниця іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
напасниця —
-і, розм. Жін. до напасник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
напасниця —
НАПА́СНИЦЯ, і, ж., розм. 1. Жін. до напа́сник. * Образно. Ні слава, ні заможність – ніщо не захищало його від тієї напасниці-туги, що, не розбираючи, гризе людське серце і в багатого, і в убогого (Панас Мирний). 2. рідко. Те саме, що пропа́сниця.
Словник української мови у 20 томах
напасниця —
НАПА́СНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до напа́сник. *Образно. Ні слава, ні заможність — ніщо не захищало його від тієї напасниці-туги, що, не розбираючи, гризе людське серце і в багатого, і в убогого (Мирний, IV, 1955, 221).
Словник української мови в 11 томах
напасниця —
Напасниця, -ці ж. Нападающая, задирщица, обидчица.
Словник української мови Грінченка