напасниця
НАПА́СНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до напа́сник.
*Образно. Ні слава, ні заможність — ніщо не захищало його від тієї напасниці-туги, що, не розбираючи, гризе людське серце і в багатого, і в убогого (Мирний, IV, 1955, 221).
Словник української мови (СУМ-11)