1. Словник української мови в 11 томах

напасниця

НАПА́СНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до напа́сник.

*Образно. Ні слава, ні заможність — ніщо не захищало його від тієї напасниці-туги, що, не розбираючи, гризе людське серце і в багатого, і в убогого (Мирний, IV, 1955, 221).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напасниця — напа́сниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. напасниця — -і, розм. Жін. до напасник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напасниця — НАПА́СНИЦЯ, і, ж., розм. 1. Жін. до напа́сник. * Образно. Ні слава, ні заможність – ніщо не захищало його від тієї напасниці-туги, що, не розбираючи, гризе людське серце і в багатого, і в убогого (Панас Мирний). 2. рідко. Те саме, що пропа́сниця. Словник української мови у 20 томах
  4. напасниця — Напа́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. напасниця — Напасниця, -ці ж. Нападающая, задирщица, обидчица. Словник української мови Грінченка