напевно

Напе́вне і напе́вно, присл.

Значення в інших словниках

1. напевно — Коли слово напевно (напевне) відокремлюється комами, а коли – ні? Як прислівник у значенні “точно, безперечно, неодмінно, не боячись помилитися” не відокремлюється.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. напевно — напе́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. напевно — див. мабуть  Словник синонімів Вусика
4. напевно — присл. 1》 Точно, безперечно, безсумнівно. || Неодмінно, обов'язково. 2》 З упевненістю, не боячись помилитися. 3》 у знач. вставн. сл. Уживається для вираження ймовірності чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. напевно — НАПЕ́ВНО, присл. 1. Точно, безперечно, безсумнівно. – До ворогів я не пристала й не пристану; а свої напевно вже одцурались од мене (І.  Словник української мови у 20 томах
6. напевно — МА́БУ́ТЬ вст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИ розм., ОЧЕВИ́ДЬКИ розм., ПРО́БІ розм., ПАК розм., ПА́КИ розм.  Словник синонімів української мови
7. напевно — НАПЕ́ВНО, присл. 1. Точно, безперечно, безсумнівно. — Ну, моя матінко! Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить… Напевно вам говорю, що визволить… (Вовчок, І, 1955, 267); Однак новина впала, як грім з ясного неба. Тепер вже напевно (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
8. напевно — Напе́вно нар. Навѣрное.  Словник української мови Грінченка