напевно
напе́вно
присл.
1》 Точно, безперечно, безсумнівно.
|| Неодмінно, обов'язково.
2》 З упевненістю, не боячись помилитися.
3》 у знач. вставн. сл. Уживається для вираження ймовірності чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови