1. Великий тлумачний словник сучасної мови

напевно

напе́вно

присл.

1》 Точно, безперечно, безсумнівно.

|| Неодмінно, обов'язково.

2》 З упевненістю, не боячись помилитися.

3》 у знач. вставн. сл. Уживається для вираження ймовірності чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напевно — Коли слово напевно (напевне) відокремлюється комами, а коли – ні? Як прислівник у значенні “точно, безперечно, неодмінно, не боячись помилитися” не відокремлюється. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. напевно — напе́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. напевно — див. мабуть Словник синонімів Вусика
  4. напевно — НАПЕ́ВНО, присл. 1. Точно, безперечно, безсумнівно. – До ворогів я не пристала й не пристану; а свої напевно вже одцурались од мене (І. Словник української мови у 20 томах
  5. напевно — МА́БУ́ТЬ вст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИ розм., ОЧЕВИ́ДЬКИ розм., ПРО́БІ розм., ПАК розм., ПА́КИ розм. Словник синонімів української мови
  6. напевно — Напе́вне і напе́вно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. напевно — НАПЕ́ВНО, присл. 1. Точно, безперечно, безсумнівно. — Ну, моя матінко! Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить… Напевно вам говорю, що визволить… (Вовчок, І, 1955, 267); Однак новина впала, як грім з ясного неба. Тепер вже напевно (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. напевно — Напе́вно нар. Навѣрное. Словник української мови Грінченка