напилок —
-лка, ч. Стальний різальний інструмент у формі бруска з насічкою, що вживається для обточування металевих та деяких інших виробів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
напилок —
Пильничок, див. терпуг
Словник чужослів Павло Штепа
напилок —
НАПИ́ЛОК, лка, ч. Стальний різальний інструмент у формі довгого бруска з насічкою, який вживається для обточування металевих та деяких інших виробів. Не може Іван Кіндратович жити без цього. Все щось мудрує. Все щось тре напилком, пиляє ножівкою (Д.
Словник української мови у 20 томах
напилок —
НАПИ́ЛОК, ПІДПИ́ЛОК розм., ПИЛЬНИ́К діал.; ТЕРПУ́Г (перев. з грубішою насічкою). Сокири, молотки, напилки, рубанки, бури, лопати прибували й прибували (Д. Ткач); Щосили натискуючи на терпуг, Василь зішкрябав старий номер (на паровозі) (Д. Бедзик).
Словник синонімів української мови
напилок —
НАПИ́ЛОК, лка, ч. Стальний різальний інструмент у формі бруска з насічкою, що вживається для обточування металевих та деяких інших виробів. Не може Іван Кіндратович жити без цього. Все щось мудрує. Все щось тре напилком, пиляє ножівкою (Ткач, Арена, 1960.
Словник української мови в 11 томах
напилок —
Напи́лок, -лка м. Напильникъ, терпугъ.
Словник української мови Грінченка