Значення в інших словниках
-
нарізно —
на́різно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
нарізно —
пр., окремо, зосібна, порізно, нароздріб, уроздріб; не разом; не одночасно; пор. ПООДИНЦІ.
Словник синонімів Караванського
-
нарізно —
I врізнобіч, врозбивку, врозбрід, вроздріб, врозкид, врозкидку, врозкидь, врозріз і врозріз, врозрядку, врозсип, врозтіч, нарозбрід, нароздріб, нарозкид, нарозкидь, нарозсип, нарозтіч, окремо, осібно, поодинці, порізно, різно, розбивкою, розрядкою...
Словник синонімів Вусика
-
нарізно —
присл. Окремо, порізно. || Неодночасно, у різний час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
нарізно —
див. осібно
Словник чужослів Павло Штепа
-
нарізно —
НА́РІЗНО, присл. Окремо, осторонь від інших. Погляд його [Чіпки] впав на одного чоловіка. Нарізно стояв він під парканом, зажурений, похнюплений (Панас Мирний); // Не разом, порізно.
Словник української мови у 20 томах
-
нарізно —
ОКРЕ́МО (не разом, не підряд), ЗОКРЕ́МА́, РІ́ЗНО, НА́РІЗНО, ПО́РІЗНО, ОСІ́БНО рідше. Чоловіки лежать на зеленій траві окремим гурточком, жінки групувалися окремо (Григорій Тютюнник); Шумно влетівши в кімнату, Боря.. привітався до кожного зокрема (О.
Словник синонімів української мови
-
нарізно —
НА́РІЗНО, присл. Окремо, порізно. Погляд його [Чіпки] впав на одного чоловіка. Нарізно стояв він під парканом, зажурений, похнюплений (Мирний, І, 1949, 252); Повертаючись додому, Тоня й Віталій сиділи в кузові нарізно, в протилежних кутках (Гончар...
Словник української мови в 11 томах
-
нарізно —
Нарізно нар. Отдѣльно, порознь. Нарізно од нас. Левиц. КС. Ми з братом нарізно живемо.
Словник української мови Грінченка