Значення в інших словниках
-
насамкінець —
наса́мкінець прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
-
насамкінець —
пр., під кінець, на завершення, НАПРИКІНЦІ, р. наприостанку.
Словник синонімів Караванського
-
насамкінець —
див. наприкінці
Словник синонімів Вусика
-
насамкінець —
присл. Під кінець, на завершення всього.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
насамкінець —
Наостанку, наостанці, наприкінці
Словник чужослів Павло Штепа
-
насамкінець —
НАСА́МКІНЕЦЬ, присл., розм. 1. Під кінець, на завершення всього. Почав [Дідушок] оповідати все, що знав про Довбушеву коханку. Насамкінець розповів, що Довбуш повинен бути в неї десь цими днями (В.
Словник української мови у 20 томах
-
насамкінець —
НАПРИ́КІНЦІ́ (після всього, у кінці всього), НАОСТА́НКУ, НАОСТА́НОК, НАОСТА́НЦІ розм. рідше, ПІД КІНЕ́ЦЬ, НАСА́МКІНЕЦЬ, НАПОСЛІ́ДКУ розм. рідше, НАПОСЛІ́ДОК розм. рідше. — І взагалі, хлопче, — звернувся (дядько) наприкінці до небожа.
Словник синонімів української мови
-
насамкінець —
НАСА́МКІНЕЦЬ, присл., розм. Під кінець, на завершення всього. Почав [Дідушок] оповідати все, що знав про Довбушеву коханку. Насамкінець розповів, що Довбуш повинен бути в неї десь цими днями (Гжицький, Опришки, 1962, 80).
Словник української мови в 11 томах