наслідування —
див. переспів
Словник синонімів Вусика
наслідування —
[нас'л’ідуван':а] -н':а
Орфоепічний словник української мови
наслідування —
-я, с. Дія за знач. наслідувати 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
наслідування —
Особлива форма поведінки, яка полягає у відтворенні однією людиною дій, прийомів, творчої манери, поведінки іншої. Н. може бути як мимовільним, підсвідомим, так і цілеспрямовано свідомим. Застосування...
Словник-довідник музичних термінів
наслідування —
НАСЛІ́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наслі́дувати 1. – Все, що робив, .. досі, не було чимсь свіжим.., бо не було внутрішньою потребою, а сліпим наслідуванням дрібних учинків таких інших, як і я... (О.
Словник української мови у 20 томах
наслідування —
Мистецький або літературний твір, характерний свідомою імітацією стилю, манери певного митця або напрямку.
Універсальний словник-енциклопедія
наслідування —
НАСЛІ́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наслі́дувати 1. У дитини є цікава властивість — наслідування, і саме це часто керує власною поведінкою дитини (Донч., VI, 1957, 592); Несподівано ловив себе Аркадій на наслідуванні полковника (Коп., Тв., 1955, 335).
Словник української мови в 11 томах
наслідування —
Наслідування, -ня с. Подражаніе. Желех.
Словник української мови Грінченка