наємець

Нає́мець, -є́мця; -є́мці, -ців

Значення в інших словниках

1. наємець — -мця, ч., зах. Найманий працівник, зокрема доглядач худоби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. наємець — Нає́мець, -мця м. Наемникъ, въ частности — наемный рабочій у собственника полонини, присматривающій за скотомъ. Шух. І. 189. см. найомець.  Словник української мови Грінченка