1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

наємець

Нає́мець, -є́мця; -є́мці, -ців

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наємець — -мця, ч., зах. Найманий працівник, зокрема доглядач худоби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наємець — Нає́мець, -мця м. Наемникъ, въ частности — наемный рабочій у собственника полонини, присматривающій за скотомъ. Шух. І. 189. см. найомець. Словник української мови Грінченка