1. Великий тлумачний словник сучасної мови

наємець

нає́мець

-мця, ч., зах.

Найманий працівник, зокрема доглядач худоби.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наємець — Нає́мець, -є́мця; -є́мці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. наємець — Нає́мець, -мця м. Наемникъ, въ частности — наемный рабочій у собственника полонини, присматривающій за скотомъ. Шух. І. 189. см. найомець. Словник української мови Грінченка