Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

невже

Невже́, присл.; невже́ б, невже́ ж, невже́ таки, невже́ ж таки, невже́ то, невже́жто

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. невже — невже́ частка незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. невже — ч., хіба, хіба ж, чи, чи ж; невже б, невже ж <�таки>, невже то, невже таки, невжежто; ід. НЕВЖЕ? справді? (із ч. та) ТА НЕВЖЕ? не може бути!  Словник синонімів Караванського
  3. невже — част. 1》 Уживається як допоміжний засіб для оформлення питального речення з відтінком сумніву, здивування, недовір'я і т. ін. 2》 Уживається як еквівалент питального речення з відтінком сумніву, здивування, недовір'я і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невже — НЕВЖЕ́, част. пит. 1. Уживається як допоміжний засіб при оформленні питального речення з відтінком сумніву, здивування, недовір'я і т. ін. Невже люди говорять правду? Невже вона... відьма?.. (М. Коцюбинський); – Невже це ранок?...  Словник української мови у 20 томах
  5. невже — НЕВЖЕ́ част. (ужив. у питальному реченні, що виражає сумнів, здивування, недовіру тощо), ХІБА́, ЧИ Ж, ЧИ ВЖЕ Ж розм.; СПРА́ВДІ (ужив. як самостійне речення). (Полковник:) А це ми — Володимир та Максим. Невже не впізнали? (О.  Словник синонімів української мови
  6. невже — НЕВЖЕ́, част. 1. Уживається як допоміжний засіб при оформленні питального речення з відтінком сумніву, здивування, недовір’я і т. ін. Невже люди говорять правду? Невже вона… відьма?.. (Коцюб., І, 1955, 278); — Невже це ранок?...  Словник української мови в 11 томах
  7. невже — Невже нар. Неужели.  Словник української мови Грінченка