невже
НЕВЖЕ́, част. пит.
1. Уживається як допоміжний засіб при оформленні питального речення з відтінком сумніву, здивування, недовір'я і т. ін.
Невже люди говорять правду? Невже вона... відьма?.. (М. Коцюбинський);
– Невже це ранок? – прислухається Юрій до шелесту пташиних крил і недовірливо поглядає на небо (М. Стельмах);
Невже нам дітись де немає? (М. Вінграновський).
2. Уживається як еквівалент питального речення з відтінком сумніву, здивування, недовір'я і т. ін.
– Ти знаєш, я був у знайомих на обіді. Весь сервіз був із справжнього золота, навіть ножі. – Невже? Ану покажи! (народний жарт);
– На дівчат він дуже ласий, – Невже? А з вигляду такий непоказний... (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)