недоречність —
недоре́чність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
недоречність —
-ності, ж. Абстр. ім. до недоречний. || Те, що не відповідає певним вимогам, не пасує до чого-небудь і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
недоречність —
НЕДОРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до недоре́чний. Він зразу збагнув недоречність свого запитання і зніяковів (Ю. Смолич); // Те, що не відповідає певним вимогам, не пасує до чого-небудь і т. ін. Він слушно відмітив різні недоречності в декорації, режисерській роботі і костюмах (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
недоречність —
НЕДОРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до недоре́чний. Він зразу збагнув недоречність свого запитання і зніяковів (Смолич, VI, 1959, 77); // Те, що не відповідає певним вимогам, не пасує до чого-небудь і т. ін.
Словник української мови в 11 томах