Великий тлумачний словник сучасної мови

недоречність

недоре́чність

-ності, ж.

Абстр. ім. до недоречний.

|| Те, що не відповідає певним вимогам, не пасує до чого-небудь і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. недоречність — недоре́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. недоречність — НЕДОРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до недоре́чний. Він зразу збагнув недоречність свого запитання і зніяковів (Ю. Смолич); // Те, що не відповідає певним вимогам, не пасує до чого-небудь і т. ін. Він слушно відмітив різні недоречності в декорації, режисерській роботі і костюмах (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. недоречність — Недоре́чність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. недоречність — НЕДОРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до недоре́чний. Він зразу збагнув недоречність свого запитання і зніяковів (Смолич, VI, 1959, 77); // Те, що не відповідає певним вимогам, не пасує до чого-небудь і т. ін.  Словник української мови в 11 томах