недоречність

НЕДОРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до недоре́чний.

Він зразу збагнув недоречність свого запитання і зніяковів (Ю. Смолич);

// Те, що не відповідає певним вимогам, не пасує до чого-небудь і т. ін.

Він слушно відмітив різні недоречності в декорації, режисерській роботі і костюмах (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. недоречність — недоре́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. недоречність — -ності, ж. Абстр. ім. до недоречний. || Те, що не відповідає певним вимогам, не пасує до чого-небудь і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недоречність — Недоре́чність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. недоречність — НЕДОРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до недоре́чний. Він зразу збагнув недоречність свого запитання і зніяковів (Смолич, VI, 1959, 77); // Те, що не відповідає певним вимогам, не пасує до чого-небудь і т. ін.  Словник української мови в 11 томах