незвичайність —
незвича́йність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
незвичайність —
-ності, ж. Абстр. ім. до незвичайний 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
незвичайність —
НЕЗВИЧА́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незвича́йний 1. Можливо, на нього вплинула і незвичайність обстановки, але Володимир справді співав чудово (М. Руденко); У незвичайності своєї особи він був певен давно (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
незвичайність —
НЕЗВИЧА́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незвича́йний 1. Можливо, на нього вплинула і незвичайність обстановки, але Володимир справді співав чудово (Руд., Вітер.., 1958, 111); У незвичайності своєї особи він був певен давно (Гончар, II, 1959, 294).
Словник української мови в 11 томах
незвичайність —
Незвичайність, -ности ж. 1) Необыкновенность, необычайность. 2) Невѣжливость, неприличіе. Велику незвичайність серед людей учинила. К. Дів. С. 10.
Словник української мови Грінченка