незвичайність
НЕЗВИЧА́ЙНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до незвича́йний 1.
Можливо, на нього вплинула і незвичайність обстановки, але Володимир справді співав чудово (М. Руденко);
У незвичайності своєї особи він був певен давно (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)