незвичка

НЕЗВИ́ЧКА, и, ж.

Відсутність звички до чого-небудь.

Жере [піп] без пам'яті, воно йому з незвички й вадить (М. Коцюбинський);

– Дивись, аж упрів ніби трохи, – посміхнувся він. – Що то значить незвичка! (Остап Вишня);

Від незвички курити він закашлявся і відкинув цигарку геть (Д. Ткач).

Значення в інших словниках

1. незвичка — незви́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. незвичка — -и, ж. Відсутність звички до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незвичка — НЕЗВИ́ЧКА, и, ж. Відсутність звички до чого-небудь. Жере [піп] без пам’яті, воно йому з незвички й вадить (Коцюб., І, 1955, 300); — Дивись, аж упрів ніби трохи, — посміхнувся він. — Що то значить незвичка!...  Словник української мови в 11 томах