незвичайність
НЕЗВИЧА́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незвича́йний 1.
Можливо, на нього вплинула і незвичайність обстановки, але Володимир справді співав чудово (Руд., Вітер.., 1958, 111);
У незвичайності своєї особи він був певен давно (Гончар, II, 1959, 294).
Словник української мови (СУМ-11)