непорушно

Непору́шно, присл.

Значення в інших словниках

1. непорушно — непору́шно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. непорушно — [неипоурушно] присл.  Орфоепічний словник української мови
3. непорушно — Присл. до непорушний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. непорушно — НЕПОРУ́ШНО. Присл. до непору́шний. Настя сиділа непорушно на лаві (М. Коцюбинський); Погляд, яким він непорушно уставився в одну точку, на мить ніби погас (Іван Ле і О. Левада).  Словник української мови у 20 томах
5. непорушно — НЕПОРУ́ШНО. Присл. до непору́шний. Настя сиділа непорушно на лаві (Коцюб., І, 1955, 72); Погляд, яким він непорушно уставився в одну точку, на мить ніби погас (Ле і Лев., Півд.  Словник української мови в 11 томах
6. непорушно — Непорушно нар. Неподвижно, недвижимо.  Словник української мови Грінченка